До нас звернулося багато людей, які цікавляться ко- ніумом — який він, де можна його знайти.
Латинська назва рослини — коніум макулятум, Місцеві — головолом, боліголов, ствольник отруйний, блекіт, інші.
Зустріти її можна скрізь. Але, певно, не всім відомо, що це і є коніум. Нерідко його плутають з петрушкою, дикою морк­вою, цикутою. Між тим коніум має тільки йому властиві ознаки.

Це дворічна трав’яниста рослина родини селерових. Цвіте вона у травні-вересні. Іноді в народі кажуть, що нижня частина стебла мовби заплямована кров’ÑŽ. Листя на верхній по­верхні — темно-, а знизу — блідо-зелене, при розтиранні паль­цями мас неприємний запах.
Рослина надзвичайно отруйна: містить у собі п’ять алка­лоїдів, насамперед коніїн, за дією схожий на нікотин Ñ– отруту кураре — подібно до них паралізує кінцівки рухових нервів, діє на вегетативну систему, дихальні м’язи, може призвести до втрати мови, внаслідок чого нерідко настає смерть від задухи. Від тривалого вживання навіть малих доз може бути атрофія молочних залоз у жінок Ñ– статевих органів у чоловіків.
Про жодну рослину не написано, мабуть, стільки, як про коніум. І репутація у цієї рослини досить сумнівна. Адже Ñ—Ñ— со­ком ще афіняни отруювали засуджених на смерть злочинців, інші народи під час воєн натирали ним шаблі, стріли, щоб смер­тельно вразити противника. Недарма нарекли цю рослину отрутою Сократа…
Вона — справжня загадка природи, розкрити до кінця яку досі не вдається. Нині в офіційній медицині ця трава взагалі не використовується.
У народній же Ñ—Ñ— застосовували (в дуже малих дозах) як за­спокійливий, болетамуючий засіб, при запорах, затримці сечо­виділення, недокрів’Ñ—. Зовні — при ревматизмі Ñ– подагрі.
Що ж до лікування злоякісних пухлин, то дія коніуму може бути просто непередбачуваною: Спочатку хворий відчуває дея­ке покращення, а потім настають надзвичайно серйозні, нерідко трагічні наслідки. І сьогодні деякі народні лікарі нама­гаються ввести в лікувальну медичну практику надміру великі дози, навіть доводячи, що випробували їх на собі.
Ми вважаємо пораду використовувати боліголов в умовах самолікування не просто легковажною — злочинною. Таке лікування, на наше глибоке переконання, не може проводитись без нагляду лікаря. ,
Якщо ж виникає необхідність застосування коніуму, то го­тові ліки можна придбати у гомеопатичних аптеках.
На підставі багатовікових досліджень, практичної діяльності народних лікарів, гомеопатів випливає, що боліголов Ñ” небез­печною рослиною. Небезпечною як для людей, так Ñ– для тварин. Перш ніж використовувати Ñ—Ñ—, варто замислитись — ліки це чи отрута…

(Просмотров всего 7), (Просмотров сегодня 1)