Цикорий

0
454
Цикорий
Цикорий

Цю красиву багаторічну рослину одні хвалять, інші ж — сва¬рять. Хвалять ті, хто любить каву з цикорієм. А невдоволені ті, кому доводиться її виполювати.

Цикорій — назва ботанічна. У народі ж, у нас на Україні, називають його Петровим батогом. Залежно від місця, де росте, у різних країнах називають по-різному: «дозорний», «страж», «чекаюча рослина», адже побачити цикорій можна обабіч доріг, полів тощо.

А от ще народні назви — «зачарована діва», «наречена сон¬ця» — бо квіти повертаються за сонечком.
У липні якраз і розкриваються голубі квіти Петрового батога й аж до перших морозів заглядатимуть подорожуючим в очі, І хоч існує у природі цикорій городній та дикий, навіть останній

вважати бур’яном було б для цієї цілющої рослини образливо, несправедливо. Не тільки тому, що з коренів готують каву (ще з 1600 року!), яка має жовчогінний вплив, сприяє травленню.
Взагалі, як у медицині, так і в повсякденному харчуванні, рослина ця приносить багато користі. За відповідних умов, звичайно.

Використовують всю рослину цикорію: корінь, листя, квіти, стебла, насіння. У коріннях дикого цикорію міститься до 40 процентів інуліну, а в культурних сортах — до 61. Це ба¬гато про що говорить, особливо хворим на діабет, оскільки, крім інуліну, цикорій містить цілий ряд інших корисних речовин.

В їжу використовують молоде листя, стебла, пагони. З листків готують салати з яблуками, червоним перцем, зеленим горошком, свіжою і квашеною капустою. Тушкують і подають з яйцем та смаженою картоплею, з тертим сиром. Молоді пагони можна варити, тушкувати, смажити, навіть запікати в тісті. В листях та стеблах, крім гірких речовин, що поліпшують травлення, є ще каротин, холін, вітаміни В, В2, С, РР, мінеральні речовини — натрій, калій, марганець, кальцій, залізо, фосфор.

Свіже листя використовують у салатах і тоді, коли в наяв¬ності хронічні захворювання печінки. У таких же випадках, а також при холециститах, жовтяниці, навіть цирозах печінки використовують чаї, заварені подрібненою масою.
Для цього беруть всю рослину — і корінь, і листя (1 чайну ложку на 1 склянку), тільки цей чай, після того, як він покипить 8—10 хвилин, треба розділити на три-чотири порції і приймати до їжі.

Допоможе такий чай при запорах, оскільки налагодить роботу шлунково-кишкового тракту, покращить травлення. Ре¬комендується він і хворим на панкреатит, до того ж заспокоює нервову систему.

До речі, заспокоює її і настій отих яскравих блакитних квіток, хоч дія його слабша від валеріани. Чаєм з цикорію лікують запалення легенів, використовують при серцевих на¬бряках і хворобах нирок як сечогінний засіб.

Ще цикорій вважають (у вигляді відварів — 1 чайна ложка на 2 склянки) хорошим «кровоочисним» засобом, таким, що поліпшує обмін речовин. Стане він у пригоді також при хворо¬бах шкіри — висипах, вугрях, фурункулах, а більш міцним настоєм (у пропорції 1:10) обмивають гнійні рани, виразки. Допоможе такий засіб і при екземах, застарілих гнійничкових захворюваннях шкіри.

Нерідко цикорій уживають як загально зміцнюючий засіб — п’ють відвар перед їжею по одній столовій ложці у випадку, коли спостерігається загальна слабість. А свіжий сік рослини використовують при недокрів’ї — теж перед їжею, але по одній чайній ложці.

У старі часи навесні обов’язково давали по півчайної ложки свіжого соку худосочним та золотушним діткам, домішуючи його в суп або розтираючи з жовтком.

Якщо ж нагадував про себе суглобний чи м’язовий рев¬матизм, загострюючись час від часу, накопували десь 20 грамів коренів дикого цикорію, подрібнювали його і заливали 100 грамами горілки. Після настоювання протягом десяти днів у теплому місці відціджували і натирали суглоби та м’язи.

Таке натирання (краще не інтенсивне і не дуже тривале, а легке, буквально кінчиками пальців) допомагало позбутися бо¬лю, заспокоювало запалення. Аналогічне розтирання можна використовувати при великій перевтомі кінцівок. Знімає воно також і головний біль, якщо під рукою не виявиться інших за¬собів.

У лікувальних цілях краще користуватися диким цикорієм. Якщо ж посіяти на грядці городній, то, вважайте, щовесни сім’я буде забезпечена смачними й корисними салатами, ба¬гатими на аскорбінову кислоту, каротин, інулін. Ось кілька порад.

100 грамів молодих листків і стебел цикорію подрібнити і підсмажити на сковорідці з 1 столовою ложкою жиру, додати 300 грамів тушкованих протертих яблук, змішати і по 2—3 ложки можна подавати з будь-якою кашею або з макаронами.
Для перших же страв (супів, борщів) треба промиті листки молодого цикорію подрібнити на м’ясорубці, додати сіль і використовувати по 1 столовій ложці на кожну порцію.

Помиті корені цикорію висушити на повітрі, підсмажити до коричневого кольору в духовці і змолоти на кофейному млинку.

Пропорції такі: 80 грамів змолотого підсмаженого ячменю,
10 грамів розмолотих підсмажених жолудів і 10 грамів приго¬товленого вищезазначеним способом цикорію. Все змішати у співвідношенні 1 столова ложка на літр молока.
Відварити корені цикорію в підсоленій воді, змішати порівну з вареною нарізаною картоплею, підсолити і додати олії та подрібненої зелені петрушки, кропу, цибулі.
Молоді пагони нарізати, протушкувати в маргарині або вер¬шковому маслі протягом 15—20 хвилин, підсолити, охолодити, посипати подрібненою петрушкою.