До черги в поліклініці під час нашого прийому підійшла жінка з дворічним хлопчиком на руках. Він заходився кашлем. Може, щось зарадять дитині, допоможуть від кашлю,— сказала жінка. А старенька бабуся з хворими ногами, похитуючи голо­вою, порадила матері хлопчика, щоб несла дитину додому, на­варила підбілу, який ще називається мати-й-мачуха, та напувала

дитину. А на груди поклала компрес із теплого сиру. Жінка слухняно пішла, а в черзі почались розмови про цю траву.
Порада старенької бабусі нікого не здивувала, оскільки про цілющі властивості підбілу звичайного знають, як кажуть, так давно, скільки світ стоїть.

В різні часи цій рослині приписували різні, часто навіть зовсім протилежні якості. її вважали тонічним, покращуючим роботу шлунку, потогінним, протикашлевим, протиотрутним, пом’якшуючим, послаблюючим засобом. Неможливо погодити всіх цих властивостей з фізичними та хімічними якостями рослини.

Достовірно те, що листя цієї рослини здавна вважалось грудним і застосовувалось для лікування кашлю та інших грудних захворювань. Пппократ використовував корені підбілу звичайного від виразок легень. А Пліній і Діоскорид пишуть, що дим листків мати-й-мачухи в стародавні часи позбавляв хворих кашлю та важкого дихання. Цим засобом користуються і нині в різних областях Швеції.
Вживали мати-й-мачуху від легеневих катарів і від золотуш­ного туберкульозу. Приймали всередину сік із свіжих листків.
У нас на Україні з давніх-давен шанують цю рослину. В на­родній медицині листки і квіти підбілу рекомендують у вигляді відвару при стенокардії, бронхіальній астмі, запаленні і тубер­кульозі легень, затяжному кашлі, шлунково-кишкових хворо­бах. Листки використовують для збудження апетиту та при простудних захворюваннях, а також як жовчогінний та слабкий спазмолітичний засіб.

Щойно видавленим соком із листків, змішаним з цукром або медом (3—5 стол. ложок на день) лікують золотуху, нежить, а тривале таке лікування є одним із визнаних засобів від туберкульозу легень.
Свіжим соком лікують також гнійні рани та виразки. А роз­терті свіжі листки прикладають до наривів та фурункулів, лікують ними запалення шкіри і запалення вен на ногах.

На забиті місця прикладають листок мати-й-мачухи хо­лодним боком «мачухи» (який знаходиться зверху), змазують його коров’ячим маслом, а на нього кладуть ще 4—5 листків і зав’язують.
Сухим листям підкурюють місця, уражені бишихою (рожисте запалення) та присипають порошком із сухого листя, одночасно приймаючи всередину настій по 1 чайній ложці 3 рази на день.

Відваром листків підбілу, навпіл з листками кропиви, миють голову для укріплення волосся, проти лупи та від свербіння.

В народній медицині здебільшого користуються відварами. Листя не запаркується, а кладеться в каструлю (три столові ложки подрібнених листків на літр води) і заливається холод­ною водою. Його доводять до кипіння і кип’ятять доти, поки
не зійде неприємний запах (спочатку виділяється різкий неприємний запах).

Коли відвар починає пахнути приємно, треба його зняти з вогню і дати настоятись (охолонути) протягом однієї години. Приймати всередину по 2 стол. ложки (дітям по 1 чайній ложці) 4 рази на день (при сильному кашлі — через кожних дві години).

В науковій медицині рекомендують здебільшого настої (сто­лова ложка сировини на склянку окропу). Приймають по третині склянки (дітям по стол. ложці) 2—3 рази на день за годину до вживання їжі.
Настоями листя також полощуть горло при ангіні, обмива­ють виразки й рани, спринцуються при запальних захворюван­нях жіночих органів, що супроводяться білями.

Такі ж настої у народній медицині використовуються ще при гарячці, катарах шлунка, кишок і сечового міхура, при за­пальних процесах у нирках, водянці та при загальній слабкості організму.